ЧИТАННЯ
ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА
ЧИТАННЯ ВГОЛОС
Мета: перевірити техніку читання вголос.
Завдання:
1.Підготувати годинник чи використата функцію "таймер" у мобільному телефоні;
2.Попросити дорослого допомогти тобі у виконанні завдання;
3.Одну хвилину читай виразно текст, цифри в дужках не озвучуй;
4.Порахуй кількість слів;
5.Напиши мені отриманий результат.
ДОБРЕ СЛОВО
В однієї жінки була маленька донька Оля. (9)
Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: просудилась, почала кашляти і танула на очах.(23) До нещасної матері почали приходити родичі:
Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі.(34) Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло,(45) свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого (54) крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, (60) треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота». (70)
Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло,(77) лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й (83) бульон з курячого крильця. Але нічого не допомогало (90) – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались родичі. (101) Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їх не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері, і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.
Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: просудилась, почала кашляти і танула на очах.(23) До нещасної матері почали приходити родичі:
Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі.(34) Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло,(45) свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого (54) крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, (60) треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота». (70)
Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло,(77) лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й (83) бульон з курячого крильця. Але нічого не допомогало (90) – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались родичі. (101) Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їх не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері, і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - Доброго слова.
В.О.Сухомлинський
Фіз.хвилинка
Немає коментарів:
Дописати коментар